Визначено особливості анатомо-топографічної взаємодії статевих органів з сечовою системою. Розглянуто номенклатуру, етіопатогенетичні фактори та класифікацію пролапса тазових органів і нетримання сечі. Описано симптоми та наведено методи діагностики та лікування даних патологій. Проаналізовано світовий досвід здійснення трансвагінального доступу, охарактеризовано матеріали для відновлення тазового дна.

Определены особенности анатомо-топографического взаимодействия половых органов с мочевой системой. Рассмотрена номенклатура, этиопатогенетические факторы и классификация пролапса тазовых органов и недержания мочи. Описаны симптомы и приведены методы диагностики и лечения данных патологий. Проанализирован мировой опыт осуществления трансвагинального доступа, охарактеризованы материалы для восстановления тазового дна.

Ключ. слова: гормональный профиль, СПКЯ, эндохирургическая стимуляция овуляции
Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.765.024 + Р716.216.569.715.2-5

Рубрики:

Хірургічне лікування жіночого безпліддя

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у жінок з синдромом полікістозних яєчників після ендохірургічної стимуляції овуляції. Визначено клінічні, гормональні та морфологічні фактори ризику неефективного лікування та розроблено алгоритм прогнозування безплідності у пацієнток з відновленою після ендохірургічної стимуляції овуляторною функцією. Уточнено деякі аспекти патогенезу синдрому полікістозних яєчників на підставі комплексного вивчення гормонів, показників метаболізму та морфоструктури яєчників і виявлення між ними багатофакторних кореляційних зв'язків. Науково обгрунтовано метод реабілітації репродуктивної функції безплідних жінок з синдромом полікістозних яєчників після ендохірургічної стимуляції овуляції, використання якого дозволило підвищити частоту настання вагітності.

Наведено базову інформацію про партограму як інструмент запобігання затяжним пологам, принципи її заповнення, рекомендації ВООЗ щодо надання допомоги у разі затяжних пологів. Зазначено, що метою курсу є зниження частоти пролонгованих та обструктивних пологів шляхом раннього та своєчасного виявлення патології, і як результат - зниження частоти ускладнень, тому партограма має бути зрозумілою, а учасники володіти певною сумою знань і навичок.

Проведено оцінювання переносимості та ефективності бензидаміну гідрохлориду (БГХ) у профілактиці інфекційно-запальних ускладнень у ранній післяопераційний період після операцій вагінальним доступом з пластикою піхви та промежини або без. Установлено, що застосування з гігієнічною метою БГХ призводить до швидкого та вираженого зменшення інтенсивності болю, печіння, свербіння та набряклості, а також захищає від можливих інфекцій. Зручна форма застосування БГХ у вигляді вагінальних зрошень надає можливість жінці користуватися засобом самостійно, а його ефективність у післяопераційний період досягає 82 %. Безпеку застосування БГХ клінічно доведено.

Наведено результати науково-дослідної роботи щодо підвищення ефективності лікування нетримання сечі у жінок із гінекологічною патологією на основі дисплазії сполучної тканини. На підставі вивчення особливостей епідеміології, клініки, біохімічних особливостей колагенового статусу та мінерального гомеостазу, гормонального профілю, даних ультразвукового та комбінованого уродинамічного дослідження розроблено та впроваджено науково обгрунтований алгоритм лікувальних заходів, який дозволяє підвищити ефективність лікування нетримання сечі й якість життя у жінок із гінекологічною патологією на основі дисплазії сполучної тканини.

Проаналізовано рівень серотоніну, гістаміну, пероксидного окиснення ліпідів за рівнем дієнових кон'югатів, малонового альдегіду, а також показників антиоксидантної системи за вмістом вітаміну E в плазмі крові 230-ти вагітних з високим ризиком. Юні вагітні з загрозою розвитку кровотеч мали порушення обміну серотоніну та гістаміну. Виявлено накопичення продуктів пероксидного окиснення ліпідів і зниження чинників антиоксидантної системи.

Висвітлено проблеми підвищення ефективності лікування й якості життя у пацієнток із нетриманням сечі (НС) та гінекологічною патологією (ГП) шляхом розробки та впровадження науково обгрунтованого алгоритму лікування НС залежно від виду нетримання та ГП. Зазначено, що частота НС у жінок складає 42,82 %. Медичною допомогою охоплені лише 38,82 % жінок з НС. На підставі проведення клініко-епідеміологічного дослідження визначено основні фактори ризику розвитку НС у жінок із ГП: матковий фактор, соматична диспластикозалежна патологія, дисплазія сполучної тканини (ДСТ). Проаналізовано біохімічні маркери ДСТ та ультразвукові критерії для НС у жінок із ГП на тлі ДСТ. Запропоновано алгоритм лікування жінок із НС з урахуванням виду інконтиненції, гінекологічної патології, ступеня тяжкості ДСТ, що дозволило підвищити якість життя й ефективність лікування НС.